Хоча відбудова житлового фонду наразі не є пріоритетом української влади з огляду на нагальні потреби захисту критичної інфраструктури, вона є привабливою пропозицією для польського бізнесу, який може виявитися конкурентоспроможним в сфері постачання будівельних матеріалів та внутрішнього обладнання.
„За два роки повномасштабної агресії Росія знищила або пошкодила понад 250 тисяч житлових будинків,” – повідомив 3 травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль, посилаючись на звіт, підготований Київською школою економіки на основі даних, зібраних органами державного управління України. Найбільшу частину (37,5%) у загальній вартості збитків становили житлові будинки. Руйнування внаслідок війни житлового фонду оцінено у 58,9 млрд доларів США.
У ході війни окупанти повністю зруйнували або пошкодили 188 тис. приватних будинків та приблизно 27 тис. багатоквартирних будинків. Окрім цього, понад 35 тис. приватних будинків зруйновано через повінь після підриву Росією дамби на Дніпрі в м. Каховка. За два роки війни повністю або частково зруйновано 1,4 млн домогосподарств, у яких до 2022 р. проживало 3,4 млн людей – кожен десятий громадянин України.
Відбудова житлового фонду в Україні через свою розпорошеність може виявитися більш привабливою для польських підприємців, ніж великі висококонкурентні інфраструктурні проєкти, які залишаються у центрі уваги міжнародних корпорацій.
Польський бізнес може бути особливо конкурентоспроможним у постачанні будівельних матеріалів, зокрема внутрішнього обладнання, такого як сантехніка та електропроводка, керамічне обладнання, вікна та двері. Потенційно отримати вигоду можуть також польські компанії, які працюють в секторі зелених технологій та можуть пропонувати системи опалення, сонячні панелі або управління відходами. Відновлення житла – це також можливість для польських архітектурних компаній.
У Звіті Київської школи економіки зазначено, що, окрім житлового фонду, найбільші збитки стосуються інфраструктури. Серйозних руйнувань зазнали сектори освіти та охорони здоров’я. За перші два роки війни було повністю або частково зруйновано до чотирьох тисяч шкіл та понад тисячу лікарень. Росіяни знищили 334 мости, а також дев’ять аеропортів, ще дев’ять пошкодили. Збитки залізничної інфраструктури сягнули 4 млрд доларів США.
Серед міст, як наразі перебувають під контролем України, найбільших руйнувань зафіксовано в м. Ірпінь під Києвом, відбудова якого після руйнувань, завданих навесні 2022 року, просувається. Наступним з огляду на руйнування є Харків – місто, яке до війни налічувало понад мільйон мешканців, і через своє розташування поблизу російського кордону незмінно є об’єктом інтенсивних обстрілів з обмеженим потенціалом протиповітряної оборони. Серйозно постраждав і Чернігів, розташований на північ від Києва, який був в облозі російських військ на першому етапі війни.
У Звіті Київської школи економіки зазначено, що загальна сума збитків, завданих житловому і нежитловому майну, а також іншій інфраструктурі після двох років збройного конфлікту становить понад 157 млрд доларів США, враховуючи тільки вартість зношеної, але ще суспільно використовуваної до війни інфраструктури. Реальна вартість відновлення інфраструктури та економіки України (з її одночасною модернізацією, у дусі концепції „build back better”) буде значно вищою. Уряд України спільно з міжнародними партнерами оцінив фінансові потреби на відбудову після закінчення конфлікту у 486 млрд доларів США.
Звіт Київської школи економіки, оцінки якого охоплюють лише перші два роки війни, не враховує несприятливу ситуацію в останні три місяці, коли Росія посилила обстріли українських міст, зокрема енергетичної інфраструктури, завдаючи дуже великої шкоди енергетичній промисловості.
Нагальна потреба України у відновленні критичної інфраструктури, зокрема енергетичної, а також зростаючі потреби Збройних Сил – особливо в умовах затримки в наданні підтримки Заходу – зменшують потенціал України для фінансування проєктів відбудови житлової інфраструктури та інших об’єктів громадського використання.
На цю проблему 3 травня вказав Голова обласної військової адміністрації Миколаївської області Віталій Кім. Губернатор визнає, що темпи відбудови в останні місяці в його регіоні сповільнилися. До цього часу приведено до придатного стану приблизно 30% зруйнованих об’єктів, з яких 99 % об’єктів критичної інфраструктури, 44% шкіл,15% дитячих садочків та лише 8% житлових будинків. Це тенденція не тільки регіональна, а й загальноукраїнська – відбудова житлової інфраструктури, хоча вона становить найбільшу частину руйнувань, має поступитися більш нагальним поточним потребам.
Звіт Київської школи економіки доступний за посиланням: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/05/Eng_01.01.24_Damages_Report.pdf.
