Інвестиції в інфраструктуру на польсько-українському кордоні

Проєкт USAID, який спрямований на покращення прикордонної інфраструктури, доповнює українсько-польську двосторонню діяльність.

Найважливішим її елементом є підтримка, яку Польща надає Україні в рамках договору про зв’язаний кредит. 

Відповідно до підписаного протоколу у грудні 2022 року, розмір фінансування проєктів з покращення прикордонної інфраструктури на українській стороні може сягнути 160 млн євро, за умови часткового використання в контрактах товарів та послуг польського походження. Узгоджені сторонами напрямки діяльності включають розбудову дорожньої інфраструктури на під'їзних шляхах до п’яти пунктів пропуску, придбання обладнання для пунктів пропуску та засобів для проведення моніторингу кордону.

В рамках реалізації польсько-українського кредитного договору в березні 2024 року було укладено угоду, за якою польська будівельна компанія  „Unibep” повинна узятися до розбудови міжнародного пункту пропуску Шегині. Укладенню договору вартістю 100 млн злотих передували багаторічні суперечки, у тому числі й укладення низки додаткових угод. А зрештою українська сторона визнала попередній договір з компанією „Unibep” недійсним.

Реалізація цієї інвестиції особливо важлива, оскільки “Медика-Шегині” залишається другим за завантаженістю пунктом пропуску польського кордону після аеропорту Шопена у Варшаві. За даними Прикордонної служби Польщі у 2023 році в пункті пропуску “Медика-Шегині” було проведено оформлення 4,6 млн осіб. А це майже вдвічі перевищує довоєнні показники (2,4 млн осіб, що перетнули кордон у 2021 році). 

Розвантаженню дорожнього руху в пункті пропуску “Медика-Шегині” також сприятиме будівництво згаданого вище двоколійного залізничного сполучення Львів-Мостиська. Це дозволить запровадити пряме залізничне сполучення між Львовом та іншими містами ЄС – насамперед з Перемишлем, Жешувом та Краковом. 

Недостатній розвиток прикордонної інфраструктури є одним з вагомих чинників, що ускладнюють розвиток польсько-українського ділового співробітництва.

Час очікування на перетин кордону для легкових автомобілів зазвичай сягає кількох годин, а для вантажівок – десятків годин або навіть декількох діб. 
Зазначена проблема стосується не лише українсько-польської ділянки кордону, але й кордонів України з усіма сусідніми країнами ЄС. Після початку повномасштабного вторгнення, враховуючи, зокрема, обмеження пропускної спроможності чорноморського напрямку, ситуація на західному кордоні України ускладнилася ще більше.

Застаріла прикордонна інфраструктура змушена справлятися з пасажиропотоком, який постійно зростає і дедалі тіснішими економічними зв'язками.

У 2023 році товарообіг між Україною та ЄС досяг рекордних 61,9 млрд євро у порівнянні з 35,4 млрд євро десятьма роками до цього. Польща є найбільшим торговельним партнером України в ЄС з товарообігом у 15,7 млрд євро, з яких польський експорт до України складає 11,4 млрд євро. 

Практично половина торговельного обороту між Україною та ЄС проходить через Польщу; також зростає роль Польщі як транзитної країни в торгівлі України з країнами за межами Європи.